. Cвято«Прощавай, Букварику! »
Cвято«Прощавай, Букварику! »

Cвято«Прощавай, Букварику!»

Мета. Вдосконалювати навички виразного читання віршів напам’ять, розвивати зв’язне мовлення; підвести дітей до розуміння важливості читання, як процесу розширення кола знань; виховувати почуття прекрасного, естетичні смаки.

Обладнання. Малюнок країни Букварії, різнокольорові букви, повітряні кульки, напис на плакаті «Прощавай, Букварику!».

Доброго дня, шановні гості! Дорогі діти!

Ось і настав той день, коли ми завершили працювати з першим у своєму житті підручником - Букварем, проводимо свято прощання із цією мудрою і для кожної людини необхідною в житті книгою. Я пропоную усім присутнім у нашому залі переглянути відео і згадати все ,що відбувалося за навчальний рік у першому класі.

Ведуча 1 . Зібрались дружно ми на свято

Сьогодні тут в весняний час,

Щоб наших учнів привітати

І провести у другий клас.

Ведуча 2 . На веснянім видноколі

Свято в школі! Свято в школі!

–Що ж, вітайте! Ось він – наш зірковий перший клас!

Заходять учні 1-Б класу

1.Любі гості, мам и й тат и ,

В нас - букварикове свято

Добре, що прийшли до нас

Привітати з святом нас.

Разом. У наш найкращий перший клас.

2.Ми всіх гостей вітаємо

І дуже вам радіємо,

Усі вже букви знаємо,

Книжки читати вміємо.

3. Є книг багато — радісних, печальних,

Товстих, тонких, барвистих, наче жар.

Але одна — книжкам усім начальник,

І звуть її по-простому — Буквар!

4. Букви старанно вивчали,

Знаєм їх від А до Я.

І сторіночку останню

5. З нами клопоту зазнали

Наші мами, вчителі,

Поки ми читати вчились

У новому Букварі.

6. Ми тепер вже на малі –

Ми сьогодні школярі,

Вчились ми сумлінно

І поводились відмінно.

7. І від дзвінка і до дзвінка

Робота наша нелегка:

Рахуй, пиши, а ще читай,

8. Та все це не лякає нас,

Бо ми старанний перший клас!

У школі нас всьому навчать,

І роки весело промчать!

Ми – школярі, ми – перший клас,

Щасливі дні чекають нас!

9. Наші любі мами й тата!

Ми вам будем звітувати,

Що за рік навчились в школі,

Щоб потішить вас доволі.

10.Учень XXI ст.

Задають все більше нам

Я зібрав комп'ютер сам,

А мені ж сім років!

Ще довести задали

Ой, коли ж писать, коли

Твір на вільну тему?

Що ж мені робити?

Вчусь я витрачати час

В три гуртки я записавсь,

В секцію спортивну.

А щоночі уві сні

Вчу англійську мову.

Як хотілось би мені

В дитсадочок знову!

Веселі вірші

11.Як були ми ще малими,

Всі казали: малюки!

А тепер не малюки —

Ми вже справжні козаки!

Ми навчились рахувати

І письмово, і в умі.

Нам не треба калькулятор,

Калькулятор — ми самі.

Пісня «Ми першокласники»

Незнайко (забігає).

Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався!

Що це за несподіваний гість? Ви, діти, його впізнали?

Який вечір? Адже це день.

А я не знаю чи вечір, чи день.

12 А чому це ти так репетував?

Та то я від злодія втікав.

13 Від злодія? Від якого?

Від звичайного, який хотів у мене украсти мого капелюха.

14 Твого капелюха? А навіщо він йому?

Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більший капелюх, тим розумніша

Ведуча1. Ой, Незнайку! Не сміши нас! В тебе розумна голова!

Ти ж нічогісінько не знаєш. Тому тебе і прозвали Незнайком.

Ось зараз ми перевіримо, що ти вмієш, що ти знаєш. — Яка це літера?

Та це кругле яйце!

15 А от і невірно. Це буква «О».

Ну, що ж, Незнайку, нам тебе шкода.

Літер ти не знаєш, тому й книжок не читаєш!

Хто? Я? Та я всі на світі книжки давним-давно перечитав.

16 Все переплутав ти, Незнайку, в світі,

І тільки посміялись з тебе діти.

Негайно в школу мусиш записатись,

Щоб про абетку з Букваря дізнатись.

Пісня «Мій Букварик»

–Я мандрую по країнах, скрізь з абеткою дружу.

І малечу, де зустріну, зразу ж грамоти навчу!

Ведуча2.– Шановний Букварику! Тобі рапортуєм:

На свято прощання зібралися всі першокласники,

їхні батьки, гості та вчителі!

Ведуча1.– В такому разі до здачі урочистого рапорту Букварю стояти струнко!

17 – Букварику! На свято прощання з тобою зібралися 15 учнів. До проведення свята готові! /всі разом/

18 – За час навчання в 1 класі вивчено 33 літери українського алфавіту.

19 Оволодівши грамотою, всі стали справжніми учнями!

20 – Учнями класу перечитано, недочитано, зачитано до дірок

сто художніх книжок!

21 –Списано, переписано, недописано в зошитах багато десятків сторінок!

22 – Загублено 10 поганих звичок, 17 авторучок, 25 олівців, 3 лінійки,

з десяток гумок і 15 hудзиків.

23 – Над важкими задачами «поламано» 6 голів, зламано 4 стільці, 7 замків у портфелях і ранцях!

24 –На території школи розбито 6 носів, наші коліна і дві шибки.

25 –Клас живе цікаво і не збирається зупинятись на досягнутому!

–Рапорт зданий! /всі разом/

/ Під час зачитування останніх пунктів рапорту Буквар починає розгублено кліпати очима, потім опускається на стілець.

Хапається за голову/

–Ой! ой! ой! Оце навчив! Оце дожився!

26 – Букварику, не журися, це ми навмисне тебе насмішили!

–Так це не правда?

27 – Звичайно! А коли й правда, то тільки трішечки.

Головна правда в тому, що ти нас читати й писати навчив.

Хіба цього мало? Усміхнися!

Пісня «Подивись на небо»

–Дякую вам за таку гарну та веселу пісню.

28 Веселе місто – Алфавіт,

йому сьогодні наш ПРИВІТ!/всі разом/

До нього нам лягає путь – у ньому літери живуть.

– Живуть там літери в словах,

а кожне слово – звір чи птах,

травиця чи барвистий цвіт.

Отож в похід за мною вслід.

– Літери! Ви всі зібрались на лінійку!

Вмить , проведу я перевірку!

Пісня «Абеткова пісенька»

Абеткову пісеньку, весело співать.

Абеткову пісеньку треба добре знать.

А, Бе, Ве коник у траві живе.

Ге, Ґе, Де, Е мама донечку веде,

Є, Же, Зе по стежині жук повзе,

И, І, Ї, Й гріється на сонці змій.

Ка, еЛ, еМ лисенятко під кущем,

еН, О, Пе песик носиком сопе,

еР, еС, Те в полі житечко росте,

У, еФ, Ха я сміюся ха – ха – ха.

Це, Ча, Ша кіт в дорогу вируша,

Ща, Ю, Я гарна пісенька моя,

Знак м’який помічник наш мовчазний,

На мовчи, а абеточку учи.

29 Беру буквар в останній раз,

Несу його у рідний клас.

І рідній книзі у журбі

Шепочу: „Дякую тобі!

Бо перша книга ти моя,

Тепер читати вмію я.

На світі книг багато є

Я серце їм віддам своє”

30 Добрий букварику!

Ти – перша книжка!

Хочеться, навіть, поплакати трішки

Жаль розлучатися, хоч і треба.

Ми не забудем ніколи про тебе!

Дякую за слов а гарн і ,

Та сумуєте ви марно!

Вам дарую, першачки,

Ці чудові книжечки!

Заходять учні у костюмах «Читанки», «Рідної мови» .

📎📎📎📎📎📎📎📎📎📎
Шрифт: